Діагностика синдрому – «вигорання» в професіях системи «людина-людина»

3 хвилин на прочитання
0
Діагностика синдрому – «вигорання» в професіях системи «людина-людина»

ІнструкціяВам пропонується 22 твердження про почуття та переживан­ня, пов’язані з роботою, кожне з яких слід оцінити. Якщо ви відповіли «ніко­ли», то вашій відповіді приписується бал 0; «дуже рідко» – І; «рідко» – 2, «іноді» – 3; «часто» – 4, «дуже часто» – 5, «завжди» – 6. Ваші відповіді не будуть оцінюватися як гарні чи погані, тому просимо виявити відвертість. Над твердженнями не слід довго роздумувати. Достовірні відповіді ті, котрі першими прийшли в голову. 

Опитувальник

Варіант для педагогів 

  1. Я відчуваю себе емоційно виснаженим.
  2. Наприкінці робочого дня я відчуваю себе, як вичавлений лимон.
  3. Я відчуваю себе втомленим, коли прокидаюсь вранці і мушу йти на роботу.
  4. Я добре розумію, що відчувають діти та колеги, та використовую це в інтересах справи.
  5. Я спілкуюся з дітьми цілком формально, без зайвих емоцій, і намага­юся звести спілкування з ними до мінімуму.
  6. Я відчуваю себе енергійним та емоційно піднесеним.
  7. Я вмію знаходити правильне рішення в конфліктних ситуаціях.
  8. Я відчуваю пригніченість і апатію.
  9. Я можу позитивно впливати на продуктивність роботи дітей та колег.
  10. Останнім часом я став більш черствим (нечутливим) у ставленні до тих, з ким працюю.
  11. Як правило, оточуючі мене люди багато вимагають від мене та маніпулюють мною. Вони скоріше втомлюють, ніж радують мене.
  12. У мене багато планів на майбутнє і я вірю в їх здійснення.
  13. У мене все більше життєвих розчарувань.
  14. Я відчуваю байдужість і втрату інтересу до багатьох речей, які радували мене раніше.
  15. Іноді мені дійсно байдуже те, що відбувається з деякими дітьми і колегами.
  16. Мені хочеться усамітнитися і відпочити від усього і усіх.
  17. Я можу легко створити атмосферу доброзичливості і співпраці при спілку­ванні з дітьми та колегами.
  18. Я легко спілкуюся з людьми незалежно від їх статусу і характеру.
  19. Я багато встигаю зробити.
  20. Я відчуваю себе на межі можливостей.
  21. Я багато чого ще зможу досягти в своєму житті.
  22. Іноді колеги перекладають на мене тягар своїх проблем і обов’язків. 

Обробка результатів. Відповідно до «ключа» підраховуються суми балів 

за трьома субшкалами.

Ключ

Субшкала    Номер твердженняСума балів (максимальна)
Емоційне виснаження1,2,3,6,8,13, 14,16,2054
Деперсоналізація5, 10, 11, 15, 2230
Редукція особистих досягнень4, 7,9, 12,17,18, 19,2148

Рівень «професійного вигорання» визначається за таблицею рівнів «ви­горання».

Таблиця рівнів – «вигорання»

Субшкала Низький рівеньСередній рівеньВисокий рівень
Емоційне виснаження0-1617-2627 і більше
Деперсоналізація0-67-1213 і більше
Редукція особистих досягнень39 і більше38-3231-0

Інтерпретація даних. Згідно з моделлю синдрому «вигорання», запро­понованою американськими дослідниками К. Маслач і С. Джексон, «про­фесійне вигорання» тлумачиться як синдром емоційного виснаження, депер­соналізації і редукції особистих досягнень.

Емоційне виснаження розглядається як основна складова «професійного вигоран­ня» та характеризується заниженим емоційним фоном, байдужістю або емо­ційним перенасиченням.

Деперсоналізація проявляється у деформації стосунків з іншими людьми. В одних випадках це може бути зростання залежності від інших людей, у інших – зростання негативізму, цинічності налаштувань і почуттів щодо інших лю­дей (учнів, колег, підлеглих тощо).

Редукція особистих досягнень полягає або в тенденції до негативного оцінювання себе, своїх професійних досягнень та успіхів, негативізмі щодо службової гідності і можливостей, або у нівелюванні особистої гідності, обмеженні своїх можливостей, обов’язків щодо інших тощо.

(Практикум по психологии менеджмента и профессиональной деятельности/ Под ред. Г.С. Никифорова, МЛ. Дмитриевой, В.М. Снеткова. - СПб.: Речь, 2001. - С. 276-282)
Залиш коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.