Виховання обдарованих дітей

6 хвилин на прочитання
0
Виховання обдарованих дітей

У дошкільній педагогічній науці  існують кілька підходів  до того, як працювати зі здібними та обдарованими дітьми. Узагальнивши наявні рекомендації, можемо сказати,що система відповідної роботи складається з трьох етапів.

Перший етап – «Пошукова робота»

1. Спостереження за вихованцями.

2. Психолого-педагогічна діагностика здібностей кожної  дитини.

3. Прогнозування домінантного розвитку певних здібностей дитини.

4. Створення банку даних про нахили та здібності дітей групи.

Другий етап – «Вирощування талантів»

1. Організація спеціалізованих занять з дітьми у підгрупах.

2. Організація різних видив діяльності з дітьми у підгрупах.

3. Робота за індивідуальними програмами розвитку здібностей дітей.

4. Залучення батьків до цілеспрямованого розвитку певних здібностей дитини

Третій етап – «Підтримка талантів»

1. Організація участі дітей у виставках, концертах змаганнях тощо.

2. Інформування громадськості про здобутки дітей через ЗМІ.

3. Пошук спонсорів для подальшого розвитку здібностей дитини.

4. Співпраця з майбутнім учителем дитини.

Така організація роботи з дошкільнятами має вибірковий характер і дає змогу розвивати у дитини саме ті здібності і обдарування, які вже проявились чи починають проявлятися.. В той же час її потенційні здібності можуть залишатися в тіні. Тому сьогодні  з’явився інший обґрунтований підхід  до розвитку дитячих здібностей та обдарувань .

За  М. Гнатко процес розвитку обдарованості складається з трьох основних періодів: дошкільний (до 6-7 років); шкільний (7-17 років); пост шкільний (17-20 років і далі)

Перша фаза – сенсибілізіційна (3-4,5 року)

Дитині мають бути забезпечені належні умови для встановлення достатнього контакту з довкіллям, а також нагромадження інформації про світ ( тут важливо стежити за наявністю внеї акитного пізнавального інтересу, а в разі його спаду чи відсутності слід скорегувати освітню роботі)

Друга фаза – ситуаційна (4,5-5-6 років)

У дитини перенасиченої продуктами активної взаємодії з довкіллям спостерігається помітне зниження відповідного прагнення і пов’язаної з ним пізнавальної активності, а також певне зацікавлення лише окремими видами діяльності. Головне – вчасно помітити появу вибірковості в пізнавальних інтересах, тому що згодом вони можуть взагалі зникнути.

Третя фаза-орієнтаційна (6-7) років)

У цей час важливо створити належні умови для занять дитини тим видом діяльності до якої у неї зберігається пізнавальний інтерес

Лише модернізуючи свою роботу з вихованцями та системи педагогічної просвіти батьків, удосконалюючи власну майстерність можна успішно розв’язувати проблему розвитку творчих здібностей у дошкільнят. Проблему виховання обдарованих дітей.

Особливості виховання обдарованих дітей

Процес виховання обдарованих дітей здійснюється  у трьох напрямках:

1.Формування позитивного ставлення дитини до себе.

2.Виховання поваги до інших людей.

3.Розвиток творчого підходу до діяльності.

1. Без виховання позитивного ставлення до себе неможлива реалізація її творчого потенціалу. Щоб сформувати у неї почуття самостійності  й самоповаги, зберегти бажання ставити перед собою складні завдання, слід високо оцінювати її наміри й намагатися, щоб вона не дуже помічала свої практичні невдачі. Коли їй ще важко втілити задумане, дорослому варто долучитись до цього й допомогти.

2. Розумово активна дитина, зазвичай, хоче бути першою, головною і це провокує міжособистісні конфлікти. Щоб запобігти можливим сваркам та образам, доцільно вже с трьох років привчати її спостерігати за діями інших дітей висловлюватись з приводу цього доброзичливо, не в наказовій формі.

3. Слід якомога раніше намагатись стимулювати, а не обмежувати пізнавальну активність  дитини заохочувати маніпулювати з різними матеріалами. Обов’язково нагадуючи правила безпеки під час користування ними. Варто також не обминати дитячі запитання  і спокійно відповідати на них.

Необхідно пам’ятати, що турбуватись про здоров’я дошкільнят, означає водночас турбуватись про їхню обдарованість.

Вже в середній групі слід прищеплювати вихованцям повагу до потенційних можливостей товаришів,які дещо відстають.

У старшому дошкільному віці, щоб допомогти ставленню « Я концепції» творчо обдарованої дитини, треба забезпечити їй змогу спілкуватися з рівно обдарованими однолітками, з якими б вона почувалася вільно, вступала у взаємини, змагання та співтворчість.

Обдаровані діти, як і всі інші, мають твердо знати виважені межі поведінки. Вони дають дитині почуття захищеності, знижують емоційну напругу, запобігають емоційним проявам.

Показники обдарованості дитини

  • Здібності до спілкування
  • Жвавість розуму
  • Відмінна пам’ять
  • Розвинений дух змагальності
  • Високі чутливість та сприймання
  • Самостійність

БАТЬКАМ ПРО ОБДАРОВАНІСТЬ ДІТЕЙ ТА РОЗВИТОК МУЗИЧНИХ ЗДІБНОСТЕЙ В РОДИНІ

     Одним з важливих завдань дошкільного навчального закладу є сприяння розвиткові та зміцненню сучасних родин, навчання батьків того, як виховувати дитину здоровою, психічно й фізично розвиненою, як правильно підготувати до життя в суспільстві, як розвинути творчі здібності. Ця робота дуже важлива, тому що протягом останніх років спостерігається низький рівень педагогіч-ної культури більшості сучасних сімей,  відсутність літератури адресованої батькам з питань виховання обдарованої дитини.

      Молодим мамам і татам здібних дітей треба радити приділяти більше уваги індивідуальним особливостям сина чи доньки, пова-жати ті види активності, яким діти віддають перевагу, й не намагатися будь-що виховати вундеркінда. 

       Дещо детальніше  хочеться зупинитись на розвитку музичних здібностей в родині. Змістом музичного виховання  дошкільнят є залучення їх до різних видів музичної діяльності, формування уваги та зацікавленості до музики. Музична діяльність дошкільника – це різноманітні засоби пізнання дітьми мистецтва музики, а через нього навколишнього  і  самого себе за допомогою якого здійсню-ється  загальний розвиток. Тому розвиток музичних здібностей в родині стає вагомою умовою для повноцінного розвитку дитини. В зв’язку з тим, що музика має величезний вплив  на розвиток дитини, становлення її особистості, батьки повинні правильно організувати  музичне середовище, яке оточує дитину в родині.

       Якщо музичні заняття в дитячому закладі це форма навчальної  діяльності і навчально – виховний процес здійснюється шляхом проведення занять, то в родинному середовищі, за винятком окремих випадків,  пріоритетним стає опосередковане керівництво  батьками  музичного  виховання. Тобто можна зробити висновок, про те, що музичне виховання в родині має два засоби керівництва з боку батьків: пряме і опосередковане.

      Під час гри  музика може звучати за особистим бажанням дитини. Розглянемо використання музики в повсякденному житті дитини за її особистим бажанням і дамо характеристику педагогічних умов, які стимулюють ці самостійні прояви, які мають назву самостійної музичної діяльності.

     Потреба в самостійній музичній діяльності  вдома – один з показників високого рівня розвитку дитини, який характеризується конкретними музичними уміннями і навичками, здібністю переносити різноманітну музичну діяльність в повсякденне життя.

      Однією з умов, яка забезпечує самостійні музичні заняття дитини є вміння батьків використовувати музичний репертуар в повсякденному житті родини. Музичний репертуар, який викорис-товується  в родині за тематикою, технікою виконання має бути привабливим і зрозумілим  для дитини.

      Самостійна музична діяльність дитини має дві основні форми: сюжетно-рольова гра і вправи автодидактичного типу. Тому важли-во забезпечити дитину відповідними посібниками обладнанням, музичними іграшками, щоб вона мала можливість втілити свої ігрові задуми.

      В організації музичного виховання в родині слід  дотримуватись наступних положень:

  • Навчання – засіб музичного виховання, націлене на розвиток особистості дитини, в тому числі його музичності, враховую-чи його вікові та індивідуальні особливості, його бажання.
  • Керівництво музичним вихованням дітей з боку батьків повинно мати характер спільної діяльності, в якій дорослий  керує, але бачить в дитині співучасника, партнера.
  • Зміст навчання має забезпечувати дитині можливість застосу-вання вмінь та навичок в повсякденному житті родини. Також в музичному вихованні дитини слід використовувати різноманітні родинні ситуації.

    Добре, коли збираються декілька родин разом. З’являється можливість влаштувати сімейний оркестр, різноманітні музичні конкурси. Але це стає можливим лише за умови, коли дитина має стійкий інтерес до музики, бажання музикувати, та володіння нею необхідних  музичних вмінь та навичок. Тому дорослі зобов’язані підтримати дитину, створити йому умови для творчості. З одного боку матеріальне забезпечення:музичні інструменти, іграшки, посібники; з іншого керівництво, допомога, заохочення. 

Залиш коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.