Інструкція. Вам пропонується 22 твердження про почуття та переживання, пов’язані з роботою, кожне з яких слід оцінити. Якщо ви відповіли «ніколи», то вашій відповіді приписується бал 0; «дуже рідко» – І; «рідко» – 2, «іноді» – 3; «часто» – 4, «дуже часто» – 5, «завжди» – 6. Ваші відповіді не будуть оцінюватися як гарні чи погані, тому просимо виявити відвертість. Над твердженнями не слід довго роздумувати. Достовірні відповіді ті, котрі першими прийшли в голову.
Опитувальник
Варіант для педагогів
- Я відчуваю себе емоційно виснаженим.
- Наприкінці робочого дня я відчуваю себе, як вичавлений лимон.
- Я відчуваю себе втомленим, коли прокидаюсь вранці і мушу йти на роботу.
- Я добре розумію, що відчувають діти та колеги, та використовую це в інтересах справи.
- Я спілкуюся з дітьми цілком формально, без зайвих емоцій, і намагаюся звести спілкування з ними до мінімуму.
- Я відчуваю себе енергійним та емоційно піднесеним.
- Я вмію знаходити правильне рішення в конфліктних ситуаціях.
- Я відчуваю пригніченість і апатію.
- Я можу позитивно впливати на продуктивність роботи дітей та колег.
- Останнім часом я став більш черствим (нечутливим) у ставленні до тих, з ким працюю.
- Як правило, оточуючі мене люди багато вимагають від мене та маніпулюють мною. Вони скоріше втомлюють, ніж радують мене.
- У мене багато планів на майбутнє і я вірю в їх здійснення.
- У мене все більше життєвих розчарувань.
- Я відчуваю байдужість і втрату інтересу до багатьох речей, які радували мене раніше.
- Іноді мені дійсно байдуже те, що відбувається з деякими дітьми і колегами.
- Мені хочеться усамітнитися і відпочити від усього і усіх.
- Я можу легко створити атмосферу доброзичливості і співпраці при спілкуванні з дітьми та колегами.
- Я легко спілкуюся з людьми незалежно від їх статусу і характеру.
- Я багато встигаю зробити.
- Я відчуваю себе на межі можливостей.
- Я багато чого ще зможу досягти в своєму житті.
- Іноді колеги перекладають на мене тягар своїх проблем і обов’язків.
Обробка результатів. Відповідно до «ключа» підраховуються суми балів
за трьома субшкалами.
Ключ
| Субшкала | Номер твердження | Сума балів (максимальна) |
| Емоційне виснаження | 1,2,3,6,8,13, 14,16,20 | 54 |
| Деперсоналізація | 5, 10, 11, 15, 22 | 30 |
| Редукція особистих досягнень | 4, 7,9, 12,17,18, 19,21 | 48 |
Рівень «професійного вигорання» визначається за таблицею рівнів «вигорання».
Таблиця рівнів – «вигорання»
| Субшкала | Низький рівень | Середній рівень | Високий рівень |
| Емоційне виснаження | 0-16 | 17-26 | 27 і більше |
| Деперсоналізація | 0-6 | 7-12 | 13 і більше |
| Редукція особистих досягнень | 39 і більше | 38-32 | 31-0 |
Інтерпретація даних. Згідно з моделлю синдрому «вигорання», запропонованою американськими дослідниками К. Маслач і С. Джексон, «професійне вигорання» тлумачиться як синдром емоційного виснаження, деперсоналізації і редукції особистих досягнень.
Емоційне виснаження розглядається як основна складова «професійного вигорання» та характеризується заниженим емоційним фоном, байдужістю або емоційним перенасиченням.
Деперсоналізація проявляється у деформації стосунків з іншими людьми. В одних випадках це може бути зростання залежності від інших людей, у інших – зростання негативізму, цинічності налаштувань і почуттів щодо інших людей (учнів, колег, підлеглих тощо).
Редукція особистих досягнень полягає або в тенденції до негативного оцінювання себе, своїх професійних досягнень та успіхів, негативізмі щодо службової гідності і можливостей, або у нівелюванні особистої гідності, обмеженні своїх можливостей, обов’язків щодо інших тощо.
(Практикум по психологии менеджмента и профессиональной деятельности/ Под ред. Г.С. Никифорова, МЛ. Дмитриевой, В.М. Снеткова. - СПб.: Речь, 2001. - С. 276-282)